сюрчати — 1) (про комах коників, цвіркунів тощо, зрідка про деяких птахів видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), сюркати, сюркота[і]ти, цвірчати, цвіркота[і]ти, цвіркати, цюрчати; цюркота[і]ти, тюрлюкати; тріщати, тріскота[і]ти,… … Словник синонімів української мови
сюрчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
просюрчати — чу/, чи/ш, док. 1) Док. до сюрчати. 2) Сюрчати якийсь час … Український тлумачний словник
відсюрчати — чу/, чи/ш, док. Перестати сюрчати … Український тлумачний словник
джерґотати — очу/, о/чеш і джерґоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Те саме, що деренчати. ||Цвірінькати, щебетати, цвірчати, сюрчати (про птахів і комах). 2) Говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло … Український тлумачний словник
джеркотати — очу/, о/чеш і джеркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Те саме, що деренчати. || Цвірінькати, щебетати, цвірчати, сюрчати (про птахів і комах). 2) Говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло … Український тлумачний словник
засюрчати — чи/ть, док. 1) без додатка і у що. Почати сюрчати. 2) Почати видавати різкі короткі й часті звуки (про коників, птахів і т. ін.) … Український тлумачний словник
сюр — виг. 1) Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук. 2) розм. Уживається як присудок за знач. сюркати, сюрчати … Український тлумачний словник
сюркати — аю, аєш, недок. Те саме, що сюрчати … Український тлумачний словник
сюрчання — я, с. Дія за знач. сюрчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник